В «Музеї пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років на Хмельниччині» вшанували 85-ті роковини найжорстокішої драми ХХ століття

Поминальним молебнем, який відслужили в музеї пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років на Хмельниччині, вшановано 85-ті роковини найжахливішої трагедії ХХ століття у Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж».

Щирі виступи учасників реквієму, зворушливі композиції у виконання учнів Меджибізької та Требуховецької шкіл, проникливі слова віршів члена Асоціації дослідників Горґлодоморів в Україні поетеси Любові Сердунич підготували той грунт спільної народної пам’яті, на який, як зерна, впали слова молитов за невинними душами мільйонів українців, яких забрали чорні жнива Голодомору.

Поминальному молебню передувало засідання науково-краєзнавчого столу «Століття насилля», учасники якого не тільки згадували свідчення про страшні роки геноциду проти української нації, але й вдалися до більш глибокого аналізу його історичного коріння та наслідків для сьогодення. Нещодавно минула 100-та річниця «Жовтневого перевороту», внаслідок якого відбувся злам у революційних процесах 1917 року, більшовики почали повну узурпацію влади, а Українська революція отримала заклятих ворогів, ненависників самого поняття «Україна».

У ході круглого столу в Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» відкрито виставку альтернативного політичного плакату хмельничанина Юрія Гончаренка (1946-2013), яка співзвучна темі протесту проти насилля над народом та особистістю. Геноцид, імперська великодержавність, тоталітаризм, цензура, зрада — це імена «драконів» світу, проти якого протестував автор, крик своєї душі довіряючи плакатному паперу. На виставці представлено 20 його робіт, які датовано 1996-2003 роками.

Учасники круглого столу «Століття насилля» прийняли підсумкову резолюцію, в якій зокрема звернулися до місцевої влади з пропозицією встановити пам’ятний знак на місці, де, за свідченнями жителів, знаходиться братська могила жертв Голодомору 1932-1933 років. За переказами свідків, поховані в ній не тільки місцеві мешканці, а й чимало селян з навколишніх сіл, які з останніх сил діставалися Меджибожа в надії знайти у містечку порятунок — і тут помирали. Імена тих, хто похований тут, напевно залишаться невідомими людям, але пам’ять про кожного житиме в рід і рід.

Музей пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. на Хмельниччині був першим в Україні тематичним музеєм, який присвячено найбільшій трагедії України ХХ століття. 4 жовтня 2018 року виповниться 10 років з дня його відкриття.