В «Музеї пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років на Хмельниччині» вшанували 85-ті роковини найжорстокішої драми ХХ століття

IMG_0159

Поминальним молебнем, який відслужили в музеї пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років на Хмельниччині, вшановано 85-ті роковини найжахливішої трагедії ХХ століття у Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж».

Щирі виступи учасників реквієму, зворушливі композиції у виконання учнів Меджибізької та Требуховецької шкіл, проникливі слова віршів члена Асоціації дослідників Горґлодоморів в Україні поетеси Любові Сердунич підготували той грунт спільної народної пам’яті, на який, як зерна, впали слова молитов за невинними душами мільйонів українців, яких забрали чорні жнива Голодомору.

IMG_0183

IMG_0198

IMG_0205

Поминальному молебню передувало засідання науково-краєзнавчого столу «Століття насилля», учасники якого не тільки згадували свідчення про страшні роки геноциду проти української нації, але й вдалися до більш глибокого аналізу його історичного коріння та наслідків для сьогодення. Нещодавно минула 100-та річниця «Жовтневого перевороту», внаслідок якого відбувся злам у революційних процесах 1917 року, більшовики почали повну узурпацію влади, а Українська революція отримала заклятих ворогів, ненависників самого поняття «Україна».

[Тягар продажної інтелігенції (2001 рік)]

У ході круглого столу в Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» відкрито виставку альтернативного політичного плакату хмельничанина Юрія Гончаренка (1946-2013), яка співзвучна темі протесту проти насилля над народом та особистістю. Геноцид, імперська великодержавність, тоталітаризм, цензура, зрада — це імена «драконів» світу, проти якого протестував автор, крик своєї душі довіряючи плакатному паперу. На виставці представлено 20 його робіт, які датовано 1996-2003 роками.

[Принада Русского Міра (2003 рік)]

[Червоний Нюрнберг 19?? (1997 рік)]

Учасники круглого столу «Століття насилля» прийняли підсумкову резолюцію, в якій зокрема звернулися до місцевої влади з пропозицією встановити пам’ятний знак на місці, де, за свідченнями жителів, знаходиться братська могила жертв Голодомору 1932-1933 років. За переказами свідків, поховані в ній не тільки місцеві мешканці, а й чимало селян з навколишніх сіл, які з останніх сил діставалися Меджибожа в надії знайти у містечку порятунок — і тут помирали. Імена тих, хто похований тут, напевно залишаться невідомими людям, але пам’ять про кожного житиме в рід і рід.

Музей пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. на Хмельниччині був першим в Україні тематичним музеєм, який присвячено найбільшій трагедії України ХХ століття. 4 жовтня 2018 року виповниться 10 років з дня його відкриття.