Обвал цегляної стіни палацу XVI ст., який знаходиться на території Меджибізької фортеці, стався 23 грудня 2014 року. В результаті повністю зруйновано західну стіну палацу та існує загроза руйнування північної фасадної стіни.
Палац Сенявських-Чарторийських знаходиться в аварійному стані з 1950-х років, прилеглу до нього територію огороджено від доступу людей, відтак минулося без загрози відвідувачам та персоналу. Однак пам’ятка, яка досі потребувала термінових протиаварійних робіт та консервації, тепер потребує їх терміново та невідкладно.
Меджибізька фортеця є історичною пам’яткою національного значення. Унікальні кам’яні та фортифікаційні споруди є матеріальним спадком XIV-XIX років, але історія фортеці та поселення Межибіж (Межибожжя) сягає ще глибшої давнини. Ця пам’ятка пов’язана з іменами литовських князів Кор’ятовичів, Сенявських, більш сучасних Богдана Хмельницького, Тадеуша Костюшка, Тараса Шевченка, Павла Скоропадського і багатьох інших визначних людей. Вона вистояла перед татарськими та турецькими навалами, пережила козацькі війни, міжусобиці, вціліла у вирі Другої Світової війни. Не витримала фортеця лише радянської влади, коли місцевими владоможцями було дано вказівку нищити унікальний об’єкт, розбирати його на будівельні матеріали.
Лише після того, як у 1965 році Меджибізьку фортецю відвідав заступник голови Ради міністрів УРСР Петро Тронько, тут розпочалися науково-дослідні та ремонтно-реставрацйійні роботи, однак те, що зруйнували за кілька років, виявилося неможливим відновити за півстоліття. Реставраційні роботи на внутрішніх спорудах фортеці востаннє активно велися лише у 2004-2008 роках, коли держава виділила (а точніше – вділила) для цього хоч якісь кошти. Однак через припинення фінансування консервація палацового комплексу зупинилася на початковому етапі. З того часу кошти на реставрацію не виділялися зовсім.
Працівниками історико-культурного заповідника зафіксовано наслідки руйнування палацової стіни і внесено відповідне подання щодо характеру та обсягів невідкладних протиаварійних робіт.
