Вони обидва були молодими… 26-річний мешканець Меджибожа Володимир Войтович, який у 1917 році з більшовиками брав участь у штурмі Кремля і був вбитий під його стінами – і його 19-річний земляк Микола Бублик, який разом з своїми побратимами під Крутами встав під більшовицькі кулі та багнети за Україну… Першому радянська влада забезпечила посмертну славу – меморіальну дошку, вулицю його імені, бронзового бюста. Миколі Бублику ж – забуття до часу. І навіть зараз на батьківщині Героя все ще сподіваються знайти хоча б єдину його фотографію…
…Про події драматичного бою під Крутами розповідає книжкова виставка, яку відкрито для відвідувачів Державного історико-культурного заповідника “Межибіж”. Наукова та публіцистична література, а також світлини та інші документи розповідають про той відчайдушний бій, в якому довелося скласти життя юному мешканцеві Меджибожа Миколі Бублику.
У ході декомунізаційного процесу “вулиці Войтовича” в Меджибожі громада подарувала назву Гончарна, яка дійсно личить стародавньому містечку з щедрою історією ремісничих цехів. Нова назва прижилася, а старі люди кажуть, що у майже забуті часи саме Гончарною її називали прапрадіди. Але вулиці Миколи Бублика у Меджибожі поки ще немає. Саме на виховання громади в дусі знання своєї історії й спрямовані науково-просвітницькі виставки, які проводить колектив Державного історико-культурного заповідника із сподіванням, що Меджибіж знатиме і шануватиме своїх земляків.
