До Дня пам’яті жертв Голокосту в Державному історико-культурному заповіднику “Межибіж” відкрито книжкову виставку. Вона розповідає, як одна з найбільших трагедій ХХ століття позначилася на житті знаменитого єврейського містечка.
Восени 1942 та навесні 1943 років відбувалися масові розстріли єврейського населення. Під Летичевом було розстріляно більше семи тисяч чоловік, а біля Меджибожа- близько трьох тисяч людей похилого віку, жінок і дітей.
У Меджибожі знущання над євреями почалося з перших днів окупації. В. Лукін в своїй книзі «100 еврейских местечек» описує як євреїв чоловіків гнали на земляні роботи, при чому вони копали землю руками, працюючи під ударами нагайок. Познущалися окупанти також над людьми старшого віку, заставляли їх лягати обличчям до землі та ходили по їхніх спинах. Але це був тільки початок.
Коли у Меджибожі з`явилися гестапівці було видано наказ про конфіскацію майна євреїв. Навколо Банної вулиці було створено гетто, оточене високою огорожею з колючим дротом. Євреїв заселяли в будинках по 15-20 чоловік в кімнаті, забороняли виходити за межі гетто. На сім`ю із шести чоловік видавали по 100 грамів хліба на день, люди вмирали від голоду та тифу.
22 вересня 1942 року поліцаї та гестапівці оточили гетто та зібрали євреїв на базарній площі. Молодих людей відокремили, деяких потім перевели до концентраційного табору в Летичеві. Всім іншим повідомили, щоб зібралися з речами для відправки в тил на роботи. Деякі люди сподівалися, що їх відправлять на будівництво якогось об`єкта, або в гіршому випадку в концтабір. Але коли всіх повели за Меджибіж по дорозі на Русанівці та зупинилися біля яру, стало зрозуміло, що це загибель.
Людей примусили віддати всі цінні речі та роздягтися. Розстрілювали групами, мертві і ще живі падали на раніше розстріляних. Місцеві жителі згадують, що кати не мали жалю, навіть немовлят убивали, вдаряючи головами об диск колеса автомобіля. Випадковими свідками знищення євреїв були молоді хлопці, що заховалися на деревах. Вони і розповіли пізніше про ті жахливі події, що відбувалися в ярах за Меджибожем.
На місці розстрілу людей у 1967 році був встановлений пам`ятник. Кошти на його встановлення збирали євреї-уродженці Меджибожа, частину грошей передали грузинські євреї. Огорожа навколо обеліска та братських могил, табличка з написом на івриті були встановлені на межі ХХ-ХХІ століть
В. Візнюк
