Фахівці Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” взяли участь в обговоренні концепції реекспозиції музею історії міста Хмельницького, яке відбулося 12 листопада 2015 р. у виставковій залі цього музейного закладу.
З боку представників управлінь культури та освіти Хмельницької міської ради, а також громадських організацій було висловлене бажання сконцентрувати діяльність музею історії міста на досягненні масовості, пошку способів збільшення числа відвідувачів. Неодноразово в обговоренні звучав термін “інтерактивний музей”, хоча конкретних та реальних кроків запроваждення музейної інтерактивності у запропонованій до обговорення концепції поки що не міститься.
Учасники обговорення, серед яких були представники хмельницьких музеїв, Державного архіву Хмельницької області, благодійного фонду “Хесед Бешт”, розпочали аналіз роботи музею історії міста Хмельницького від часу його створення (1996 рік) до наших днів, розповіли про досвід вітчизняних і закордонних музеїв.
Виставкова зала музею історії міста Хмельницького у день його відкриття (1996 рік)
Та ж зала через 15 років (2011 рік)
Та ж музейна зала у 2012 році, відкриття тимчасової виставки до 100-річчя молодіжної організації “Пласт”
Міні-експозиція “Так гартувалася Нація” (2015 рік)
Експозиція міського побуту (2011 рік)
Експозиція-реконструкція “Міщанська кімната” (2015 рік)
Зал середньовічної історії міста (2011 рік)
Зал середньовічної історії міста (2015 рік)
На думку наукового співробітника ДІКЗ “Межибіж” Ігоря Западенка, впродовж останніх чотирьох років музей історії міста Хмельницького вийшов із тривалого періоду застою, істотно збагатив фонди і експозицію. І не варто намагатися спонукати музейників шукати обхідні шляхи, щоб відхилитись від тематичного напрямку музею історії. Навпаки, цей музей є комунальною установою, головний обов’язок якої – досліджувати і зберігати міську історію, і саме на її основі, захоплюючи і розважаючи, навчати містян. Будь-які зміни в музеї повинні у першу чергу сприяти виконанню цієї місії музейниками.
Директор ДІКЗ “Межибіж” Олег Погорілець на прикладі роботи заповідника показав, як музейно-заповідний заклад, навіть при порівняно малій чисельності працівників, може і бути привабливим для відвідувачів, і послідовно розвиватися, не втрачаючи при тому свого покликання щодо збереження історико-культурної спадщини і не уникаючи завдань з різнопланового дослідження локальної історії. Більше того, саме локальна історія цієї частини Подільського краю приваблює до Меджибожа тисячі відвідувачів і становить основу для численних туристичних і волонтерських акцій, які проходять тут.
“Маємо парадокс: у Меджибожі немає стільки населення, щоб забезпечити регулярний потік відвідувачів заповідника, однак науково-дослідницька і музейна робота робить його відомим центром історико-краєзнавчого туризму. А у Хмельницькому, де потенційно є величезна чисельність відвідувачів – звучать сумніви, чи цікава історія міста його жителям”, – зауважив Олег Погорілець. На думку керівника ДІКЗ “Межибіж”, реекспозиції музею має передувати визначення стратегіхї його розвитку на кілька майбутніх років. А першим кроком її розробки – чіткий аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і загроз музею історії міста. І вже виходячи з цього аналізу планувати і наукову роботу, і зміни в експозиції, і просвітницьку діяльність.
В якості методичної допомоги працівникам музею історії міста Хмельницького було передано примірник Стратегії розвитку та діяльності Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” на 2013-2023 роки.
