11 грудня 2015 р. в Державному історико-культурному заповіднику “Межибіж” пройшли IV Археологічні читання, приурочені до 30-річчя початку постійних археологічних досліджень Меджибізької фортеці.
Розпочиналися регулярні археологічні дослідження Меджибізької фортеці (пам’ятки оборонної архітектури XIV-XIX століть) у 1980-х роках роботою київського археолога, спелеолога, а також поета і барда Олександра Авагяна (1944-1988). Започатковану ним справу, заради якої першопроходець віддав життя, продовжили інші наполегливі дослідники таємниць давнини. Найактивніше археологічні розвідки почали проводитися починаючи з перших років XXI століття, коли було започатковано постійно діючу археологічну експедицію “Меджибіж-2000”, а поле археологічних розкопок вийшло за межі фортечних мурів. Нині об’єктом розвідок є Меджибізький археологічний мікрорегіон, а історико-культурний заповідник перетворився на постійну базу для науковців з України та інших країн, а також для волонтерів, які допомагають фахівцям у здійсненні польових пошукових робіт.
Також за межі стародавнього Меджибожа вийшла й тематика Археологічних читань, на яких було представлено 40 доповідей від 48 авторів, серед яких доктори та кандидати наук, здобувачі наукових ступенів, члени Національної спілки краєзнавців України та інших галузевих об’єднань. У доповідях було представлено головним чином підсумки досліджень на теренах географічного регіону Побужжя включно з Меджибожем та його околицями. Хронологічно презентовані під час читань матеріали охоплюють широкий обсяг від палеоліту до Трипілля, Черняхівської культури (пізньоримського періоду) та нового часу.
Усі доповіді увійшли до збірника матеріалів IV Археологічних читань, який презентовано під час пленарного засідання. Одночасно з цим виданням друком вийшли збірники матеріалів XIII та XIV науково-краєзнавчих конференцій “Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України” (19.06.2015 і 30.10.2015), тематика яких була присвячена архітектурі оборонних споруд та містечкам Правобережної України.
Підводячи підсумки IV Археологічних читань, директор ДІКЗ “Межибіж” Олег Погорілець зазначив: “Подекуди дивуються, як можливо проводити археологічні дослідження, та ще й регулярні, в умовах відсутності бюджетного фінансування. Але ми всі своєю роботою та її результатами доводимо, що це можливо – було б бажання та підтримка людей, які живуть археологією, історією, наукою взагалі, своїм краєм. 2015-й рік був для Меджибожа в цьому плані дуже продуктивний. На кількох об’єктах у нас працювали фахівці з Києва, Харкова, інших міст. Значно активізувалися археологічні дослідження завдяки роботі археолога Віктора Вєтрова (м. Луганськ), який зараз постійно працює у ДІКЗ “Межибіж”. Окрім того, у цьому році вперше за весь час існування заповідника виконано геологорозвідувальні роботи, завдяки яким ми маємо дані про геологічні структури, на яких розташовано фортецю”.
Керівник ДІКЗ “Межибіж”, який сам є археологом, наголосив, що цей рік для Меджибізької фортеці став також роком підйому волонтерського руху. Олег Погорілець висловив глибоку вдячність десяткам людей різних професій, з різних міст, завдяки яким стародавня фортеця і відновлюється, і активно досліджується. Адже наукова робота – це також важка праця, для якої потрібні зусилля багатьох працьовитих та допитливих людей. Найактивнішу волентерку Меджибожа, хмельничанку Вікторія Чорноконь, за її працю впродовж археологічного польового сезону 2015 року відзначено грамотою заповідника.
Олег Погорілець нагадав, що саме завдяки Вікторії було зроблено найсенсаційнішу знахідку цього сезону у фортеці, якою є невідкоркована пляшка білого вина середини XIX століття. На згадку про цю подію директор ДІКЗ “Межибіж” вручив їй пляшку французького шампанського “Monopole”, фрагменти від упаковки якого також знайдено під час розкопок у замкових підвалах.
Наступні П’яті археологічні читання в ДІКЗ “Межибіж” планується провести 9 грудня 2016 р.