Якщо у Кам’янці-Подільському на 10000 мешканців припадає 1,7 пам’ятки архітектури, то у Меджибізькій об’єднаній територіальній громаді – 1,8. А якщо долучити до їх числа пам’ятки історії, археології, мистецтва та нововиявлені об’єкти культурної спадщини, то у Кам’янці-Подільському на 10000 мешканців таких пам’яток є 3, а у Меджибізькій ОТГ – 5. Інша річ – чи дбайливим є збереження і чи ефективним є використання цього цінного ресурсу, який дістався сьогоднішньому Меджибожу у спадок від попередніх поколінь.
Про це йшлося під час круглого столу “Збереження та використання пам’яток в контексті децентралізаційних процесів та Року культурної спадщини в Україні”.
Круглий стіл відбувся 22 лютого 2018 р. у рамках плану консультацій з громадськістю Хмельницької облдержадмінстрації. В його роботі взяли участь представники громадських організацій, Меджибізької селищної ради, управління культури, національностей, релігій та туризму, відділу містобудування та архітектури Хмельницької облдержадміністрації, відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області, науковці, підприємці, сільські старости Меджибізької об’єднаної територіальної громади.
Олег Погорілець: “У збереженні пам’яток необхідно працювати на випередження – а не тоді, коли вже виникла та чи інша конфліктна ситуація”
Ситуацію, у якій опинилися пам’ятки одного з найдавніших історичних поселень Поділля, директор Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” Олег Погорілець називає одночасно і викликом, і можливістю. Викликом є перспектива втрати значної частини культурного надбання, яке надає Меджибожу його унікальності та привабливості, а перспективою – соціально-економічний розвиток Меджибізької громади та Хмельницької області за умови виконання зацікавленими сторонами вимог пам’яткоохоронного та містобудівного законодавства. Державним історико-культурним заповідником “Межибіж” вчергове запропоновано план дій, в результаті здійснення якого Меджибіж в очах туристів з “селища однієї фортеці” перетвориться на привабливе та гостинне містечко.
Краєвид при в’їзді у Меджибіж: колись і тепер
Костел св. Трійці (XVII ст.) – одна з пам’яток Меджибожа, яку занесено до Державного реєстру національного культурного надбання
Альбоми обмірів і графічних фіксацій об’єктів архітектурної спадщини Меджибожа, які виготовлено студентами Харківського національного університету будівництва і архітектури (керівники І. Акмен, Т. Куценко)
Меджибізька селищна рада вважає пріоритетом розвиток внутрішніх комунікацій селища та його благоустрій. І якщо об’єкти, що мають охоронний статус, виставляються на продаж з комунальної власності у приватну – то для того, щоб спрямувати ці кошти на будівництво водогону, доріг, благоустрій селища тощо. Лише за умови наявності комунікацій та інфраструктури до Меджибожа прийдуть підприємці, які розвиватимуть туризм, – висловила позицію селищної ради перший заступник селищного голови Юлія Карбовська. Є й зрушення у розробці історико-архітектурного опорного плану та Генерального плану Меджибожа, на відсутності яких наголошувалося під час аналогічного круглого столу рівно рік тому, 23 лютого 2017 року. В бюджеті на 2018 рік Меджибізькою селищною радою передбачено кошти на виготовлення історико-архітектурного опорного плану, на основі якого далі має бути розроблено Генеральний план.
Перший заступник Меджибізького селищного голови Ю. Карбовська: “Меджибіж розвиває інфраструктуру, щоб сюди могли увійти інвестори – у тому числі до туристичної та супутніх галузей”
Начальник відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області Сергій Шпаковський проінформував учасників круглого столу, що зроблено у Меджибізькій громаді впродовж 2017 року для приведення пам’яткоохоронної роботи у відповідність до вимог законодавства і наголосив на тих прогалинах, які належить усунути: укласти охоронні договори на низку пам’яток, довести до мешкуанців та суб’єктів господарювання інформацію про ті об’єкти, що мають статус пам’яток, включати цю інформацію та умови погодження з відповідними органами у рішення селищної ради стосовно таких об’єктів.
Виставка Генеральних планів Меджибожа. Найперший з них, який датовано 1947 роком, перебуває у фондах ДІКЗ “Межибіж”
“У першу чергу Меджибожу необхідно вирішити питання власності на об’єкти культурного надбання. Поки всі власники юридично не визначені – жодна робота щодо пам’яток не може тривати далі. І зробити це треба було вже давно, адже час летить швидко”, – наголосив Олександр Лисюк, директор ТОВ “Арена” із Сатанова, містечка, яке поступається Меджибожу за кількістю пам’яток, але стрімко розвивається як центр не тільки санаторного, а й історичного туризму. У 2017 році Сатанів увійшов до Топ-21 щорічної акції “7 чудес України” в номінації “7 історичних міст та містечок”.
Директор ТОВ “Арена” з Сатанова О. Лисюк: “Чим швидше буде розпочато роботу з визначення майнового статусу пам’яток – тим швидше можна буде діяти далі”
На території Меджибізької ОТГ дійсно є пам’ятки, у тому числі й ті, що занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, але водночас не перебувають ані у власності, ані на балансі ні у кого. Проте, “безгосподарні” не означає, що за них ніхто не несе відповідальності, адже згідно п. 10 статті 33 Закону України “Про місцеве самоврядування” за охорону пам’яток культурної спадщини, збереження та використання культурного надбання відповідають саме органи місцевого самоврядування. Щоб процес визначення майнових прав на об’єкти культурної спадщини в меджибожі та околицях нарешті розпочався, головний спеціаліст управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації Валентина Лукашук виступила з доповіддю, в якій детально розповіла про головні принципи і практичні нюанси набуття прав власності на об’єкти, які є пам’ятками.
Меджибіж, синагога Апта (ХІХ ст.) – нововиявлений об’єкт культурної спадщини
Замкова церква св. Миколая (кінець XVI ст.) – пам’ятка архітектури національного значення
Попри окремі розбіжності у поглядах на ті чи інші аспекти охорони пам’яток, містобудування та соціально-економічного та туристичного розвитку, і громадськість, і самоврядні органи Меджибожа, і пам’яткоохоронні та музейно-заповідні установи налаштовані на взаємно корисну співпрацю. Допомогу у збереженні та використанні одного з найцінніших ресурсів Меджибізькій територіальній громаді, окрім обласних органів охорони культурної спадщини та Державного історико-культурного заповідника “Межибіж”, готова надавати й громадська організація “Охорона пам’яток, культури, архітектури”. У цьому запевнила заступник керівника організації Валентина Магілат, яка взяла участь у дискусії.
За підсумками консультацій з громадськістю має бути прийнято підсумкову резолюцію, яка рекомендуватиме сторонам, зацікавленим у використання пам’яток Меджибожа “Зелену карту” поетапного покращення нинішньої ситуації. Проекти такої резолюції внесено Державним історико-культурним заповідником “Межибіж” і відділом освіти, молоді, спорту, культури і туризму Меджибізької селищної ради. Після узгодження позицій сторін за окремими пунктами резолюцію буде опубліковано до відома зацікавлених сторін та громадського контролю за її виконанням.
