Музейна експозиція, присвячена трагедії Голодомору 1932-1933 років, яку було відкрито 4 жовтня 2008 р. за участи третього Президента України Віктора Ющенка, є особливою з багатьох поглядів. Насамперед, цей музей був першим в Україні музеєм, цілком присвяченим трагедії сталінського геноциду українців. Особливим є й те, що промовляє до відвідувача він не мовою експонатів та документів, які відділені від людей склом вітрин (хоча й красномовних документальних та фотосвідчень тут більш аніж вистачає)…
Він побудований так, що драму праці, життя та смерті простих людей можна відчути на дотик, а численні алегорії та символічні композиції промовляють без слів, свідчать про Голодомор прямо до серця, до душі наших сучасників. По суті, вся ця епічна експозиція, яку складено з сотень знарядь селянської праці, реманенту, хатнього начиння, скульптур, образів – є одним-єдиним музейним предметом, масштабною мистецькою інсталяцією, всередину якої потрапляє відвідувач, на собі відчуваючи жах голоду, тягар несправедливості, і водночас надію на життя.
Автором і натхненником цього музею, очільником мистецького колективу, який буквально за три місяці створив його з руїни колишнього каретного корпусу Меджибізької фортеці, є народний художник України Микола Іванович Мазур. Митцеві не судилося дожити до цього дня, його пам’ять було вшановано під час відзначення ювілею музейної експозиції поминальною службою – адже треті роковини його смерті припадають на ті ж дні, що й десятиліття його монуменального твору.
Працівники Державного історико-культурного заповідника “Межибіж”, представники Меджибізької громади, гості та відвідувачі у молитві та у обговоренні сучасних уроків Голодомору вшанували безвинно полеглих. Дилилися думками про сучасні загрози і виклики українському народові – військові, політичні, інтелектуальні. Спільно висловили переконання, що Меджибізька фортеця теж є своєрідним образом України: майже знищена за радянської влади, постає з руїн і наповнюється життям.
Символічно, що в день 10-ї річниці меджибізької музейної експозиції пам’яті жертв Голодомору сталася історична подія: саме того дня геноцидом проти українського народу своєю резолюцією визнав Сенат Сполучених Штатів Америки.