У двадцятому томі Енциклопедії сучасної України вийшла друком енциклопедична стаття, присвячена Державному історико-культурному заповіднику “Межибіж”.
Енциклопедією зафіксовано першу згадку про музей у Меджибізькому замку у 1819 році, що засвідчує 200-літній ювілей музейної справи у Меджибожі. Стисло подається хронологія розвитку від відділу Хмельницького обласного краєзнавчого музею (1971 рік) до державного історико-культурного заповідника (2001). Нарис історії комплексу пам’яток, якими опікується заповідник, описує еволюцію та особливості палацу, веж, мурів, проводить стилістичні аналогії і демонструє зв’язки ренесансних будівель Меджибожа з архітектурою країн Східної Європи.
Розповідається про музейні експозиції заповідника, склад фондів і раритетні предмети, які перебувають в них: княжі печатки 12-14 ст., стародруки – в тому числі єврейські релігійні книги, що вийшли друком у 1818 році в Меджибізькій друкарні.
До сторінок енциклопедії увійшли відомості про наукові конференції, фестивалі, міжнародні волонтерські табори та інші події, які традиційно відбуваються в Державному історико-культурному заповіднику “Межибіж”.
Видавцем Енциклопедії сучасної України є Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії наук України.