Інновації, які постійно випробовуються і застосовуються в роботі історико-культурного заповіднику, можна умовно розділити на два напрямки:
- Організаційні
- Практичні і матеріально-технічні.
Звичайно, можна було б не ускладнювати собі життя організаційними інноваціями, які на перший погляд є менш очевидними, і обмежитися впровадженням практичних та технічних новинок, в особливості тих, які нині є поширеними, “модними” тенденціями в музейництві, туризмі та просвітництві. Наприклад, створити віртуальний тур Меджибізьким замком або проводити інтерактивні екскурсії лише тому, що це на часі, що так роблять всі, що цього не можна не робити, аби не випасти з загального русла боротьби за відвідувача.
Але в роботі, метою якої є усвідомлений перспективний розвиток історико-культурного заповіднику, головним є те, що і в дорозі туриста: не забути, куди йдеш. Відтак, пріоритетними для нас є інновації саме організаційні, які чітко окреслюють мету діяльності заповіднику і напрямки її досягнення.
Найголовнішою організаційною інновацією для ДІКЗ “Межибіж” наразі є розробка Стратегії розвитку та діяльності ДІКЗ “Межибіж” на 2013-2023 рр. (далі за текстом – Стратегія) [1]. В контексті туризму на Поділлі актуальним є розділ “Концепція туристичної діяльності” цього документу. Визначені ним напрямки роботи передбачають:
- Розроблення та впровадження туристичного бренду заповідника
- Участь у проектах по створенню туристичних маршрутів
- Участь в туристських ярмарках, виставках і форумах
- Участь заповідника у фестивальному просторі та подієвому туризмі
- Роботу з туроператорами, турагентами та ЗМІ у розробці культурно-пізнавальних маршрутів
- Присутність у Інтернет та соціальних мережах
- Розробку проекту розвитку містечка Меджибіж як туристичного осередку Хмельниччини
- Створення туристського продукту “Меджибізька фортеця”
- Співпрацю щодо створення Національного природного парку “Верхнє Побужжя”
Від часу розробки та громадського обговорення Стратегії не минуло ще й двох років, названі вище пункти знаходяться на різних стадіях виконання – але заповідник вже сьогодні готовий за деякими з них як представити результати, так і рекомендувати свій оригінальний досвід до подальшого поширення серед суб’єктів туристичної діяльності.
Розроблення та впровадження туристичного бренду заповіднику. Бренд ДІКЗ “Межибіж” як туристичного об’єкту створює той впізнаваний й неповторний образ, завдяки якому підкреслюються унікальні, привабливі риси, а увага потенційного відвідувача акцентується на тих цікавинках, заради яких варто відвідати Меджибіж знов і знов.
На поточному етапі бренд ДІКЗ “Межибіж” знаходиться у стадії творчого пошуку і апробації, тому використовується у двох варіантах. Перший – це стилізований образ літописного Межибожжя як місця злиття річок, перетину шляхів, руху з минулого у майбутнє. Другий – це власне графічний образ Меджибізької фортеці як історико-культурної домінанти регіону, як твердині, де зберігається історико-культурна спадщина і водночас як найціннішого об’єкту цього спадку. Образ унікальний та впізнаваний, який не сплутаєш з жодним іншим.
Участь у проектах по створенню туристичних маршрутів. З огляду на історичну належність об’єктів Меджибізького замку до спільної української, литовської та польської культурної спадщини, ДІКЗ “Межибіж” входить до міжнародного проекту “Шлях Гедиміновичів” [2].
З амбітною метою зробити його першим у Східній Європі проектом, сертифікованим як культурний шлях Ради Європи, проект “Шлях Гедиміновичів” був ініційований у грудні 2012 р. рядом українських міст, музеїв та історико-культурних заповідників, історично пов’язаних з культурною спадщиною Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та династією Гедиміновичів.
Його місія – це промоція спільної культурно-історичної спадщини білоруського, литовського, польського, українського, угорського, чеського та інших народів, що у 13–15 ст.ст. жили під орудою династії Гедиміновичів, а також промоція внеску цих народів у формування й розвиток спільних європейських цінностей та європейської ідентичності через створення сучасного міжнародного туристичного продукту, що висвітлює тему культурно-історичної спадщини династії Гедиміновичів.
Участь в туристських ярмарках, виставках і форумах. ДІКЗ “Межибіж” водночас і бере участь у таких заходах, і сам є майданчиком для їх проведення.
У 2013 р. найбільш значними форумами, в яких брали участь представники ДІКЗ, були туристичний воркшоп у рамках ІІ фестивалю українсько-польського партнерства (м. Львів, вересень 2013 р.) і 20-й Український міжнародний туристичний салон UITM (м. Київ, жовтень 2013 р.). Чільне місце на таких ринках посідають не окремо узяті об’єкти туризму, а туристичні оператори, метою яких є “гуртовий” продаж своїх послуг відвідувачам туристичних салонів. Однак не варто цим бентежитися: втілюючи в життя давні торгові традиції Меджибожа, наші представники відвідували туристичні ярмарки із зворотною метою і досягали її: результатом кожного такого ярмарку є нові контакти з туристичними фірмами, які зацікавлені у включенні Меджибізького замку до своїх маршрутів.
А сам заповідник також вже став традиційним місцем проведення обласних зустрічей суб’єктів туристичної діяльності. 18 червня 2013 р. тут проходив обласний форум “Музейний простір Хмельниччини”, 29 квітня 2014 р. – круглий стіл з нагоди відкриття туристичного сезону на Хмельниччині. Десятки учасників, які беруть участь у цих заходах, не лише презентують власний туристичний продукт, а й сприяють актуалізації туристичного продукту ДІКЗ “Межибіж”.
Участь у фестивальному просторі та подієвому туризмі. Учасником і базовим об’єктом для фестивального руху ДІКЗ “Межибіж” є вже традиційно. Таким чином історичне минуле Меджибізького замку та пов’язана з ним культурна спадщина ефективно конвертується в увагу відвідувачів, творчих людей, учасників клубних рухів, аматорських та професійних спільнот.
Головною подією у фестивальному календарі Меджибожа є фестиваль середньовічної культури “Стародавній Меджибіж”, який відбувався щорічно вже 9 років поспіль. 23-25 серпня 2014 року мав відбутися ювілейний 10-й фестиваль, однак через складне становище в країні проведення фестивалю перенесене на 2015 рік. Замість фестивалю цього року було проведено святкування Дня Прапора і Дня Незалежності України у форматі зустрічі організаторів та друзів фестивалю, зустрічі з родиною учасника фестивального руху – бійця АТО, концерту на підтримку українських воїнів.
Але найбільш відомим фестивалем фестивальна афіша ДІКЗ “Межибіж” не обмежується. У листопаді 2013 року був вперше проведений міні-фестиваль “Лицарська осінь” – більш камерного формату, але із своєю родзинкою: лицарським балом. Зразком подієвого туризму стали мотопікнік і квест київського байкерського клубу “Странники”, а також фотопленер за участю фотомайстрів Хмельницького, Києва, Одеси, Львова, Рівного та інших міст України, проведений Хмельницькою організацією Національної спілки фотохудожників України.
Також входить в традицію й проведення фестивалю авторської пісні пам’яті Олександра Авагяна – археолога, поета, барда, життя якого до останньої миті було пов’язане з Меджибізькою фортецею.
Присутність у Інтернет та соціальних мережах. ДІКЗ “Межибіж” має сайт http://mezhibozh.com . Однак нині “мати сайт” і сподіватися на те, що “нас читають мільйони” або “кому треба, той знайде” – марна справа. Щоб заповідник був помітний в інформаційному просторі, необхідно у цьому просторі жити активним життям, зокрема активно діяти у соціальних мережах.
Моніторинг соціальних мереж, проведений у 2013 р., засвідчив, що мережею, якою найактивніше користується наш цільовий відвідувач, є Facebook. Тут ДІКЗ “Межибіж” представлений насамперед двома корпоративними сторінками – україномовною та російськомовною. Якщо станом на серпень 2013 р. кожна з них мала близько 200 передплатників, то у вересні 2014 р. україномовна сторінка мала вже понад 1000 передплатників, російськомовна – понад 600. Нові публікації на сторінках робляться майже щоденно. Крім того, вони поширюються через особисті сторінки працівників ДІКЗ, які наразі налічують в сукупності 2680 передплатників. Публікації також, у відповідності до тематики, поширюються у тематичних спільнотах: “Local History Ukraine”, “Український центр розвитку музейної справи”, “Замки і фортеці України”, “Музейний прес-клуб” та ін.
ДІКЗ “Межибіж” зареєстрований і самостійно розміщує публікації про свою діяльність та анонси подій на популярному сайті “Музейний простір. Музеї України та світу” http://prostir.museum , звідки ці публікації попадають у потужний новинний агрегатор Ukr.net, цитуються іншими новинними ресурсами.
У червні 2014 р. в рамках спільного проекту з інтернет-провайдером X-City на території Меджибізької фортеці встановлено постійно діючу веб-камеру з панорамним оглядом (http://x-city.ua/cam.php?cam_id=5 ). Її включено до найбільших онлайн-катологів: http://worldcam.eu , http://www.earthcam.com , http://camteria.com , http://webcams.travel та ін. Крім того, на території фортеці створено безкоштовну Wi-fi зону. Як показує щоденна робота, останнім часом надзвичайно зросла частка відвідувачів (особливо молоді), які під час екскурсій користуються смартфорами та планшетними ПК. Наявність вільного Wi-fi спонукає їх не тільки звертатися до онлайн-ресурсів за додатковою інформацією, а й активніше ділитися своїми дописами і фотографіями у соціальних мережах, що працює на створення позитивного образу заповіднику. Відвідувачі самі поширюють інформацію про наш туристичний об’єкт.
Таким чином ми поступово реалізуємо ще один напрямок Стратегії: мотивувати відвідувача як носія реклами. Функція відвідувача як рекламоносія не обмежується інтернетом. Задля її живої реалізації інформаційні матеріали про заповідник та окремі експозиції виготовляються привабливими, щоб відвідувачу хотілося взяти їх з собою і зберегти, поширивши тим самим бренд та контакти туристичного об’єкту.
Ці та інші напрямки Стратегії, як інноваційні, так і традиційні, дозволили заповіднику значною мірою компенсувати складне становище у туристичній галузі, яке виникло в Україні через кризові події 2014 року. Позитивний внесок інноваційних заходів у тому є незаперечним.
Джерела:
- Стратегія розвитку та діяльності Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» на 2013-2023 роки (проект). / Меджибож: Государственный историко-культурный заповедник «Межибіж», 2013. — 44 с.
- Шлях Гедиміновичів [електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.gediminids.eu/uk/ (20-09-2014)
