26–27 серпня 2026 року Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» став осередком фундаментальних наукових дискусій та обміну досвідом. Протягом двох насичених днів у стінах Меджибізького замку та в онлайн-форматі Zoom проходила Міжнародна наукова конференція «Єврейські громади України за доби пізнього середньовіччя – раннього модерну».

Захід об’єднав дослідників, краєзнавців, студентів і всіх, хто зацікавлений у вивченні єврейської історії, культури та спадщини в Україні. Найбільш важливим здобутком конференції стало суттєве зміцнення та консолідація цієї наукової спільноти.

Організатори та партнери

Високий науковий рівень заходу забезпечила спільна праця потужного пулу інституцій:

Організатори:

  • Міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки під егідою Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України;
  • Державний історико-культурний заповідник «Межибіж»;
  • Науково-дослідний центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака Національного університету «Києво-Могилянська академія»;
  • Меджибізька селищна рада.

За підтримки: Сіоністська Федерація України (Zionist Federation of Ukraine).

Медіапартнери: Студія «Діє-Слово», EVREI.TV.

Урочисте відкриття та пленарне засідання

З вітальними словами до учасників звернулися очільники громади, заповідника та координатори наукового проєкту:

  • Олександр Ткач, Меджибізький селищний голова;
  • Олег Погорілець, директор ДІКЗ «Межибіж»;
  • Олена Заславська, адміністративний директор Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки;
  • Катерина Малахова, академічний директор програми (Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України);
  • Таїсія Сидорчук, керівник Науково-дослідного центру орієнталістики ім. Омеляна Пріцака НаУКМА.

Пленарне засідання підкреслило міжнародний масштаб досліджень: із доповідями виступили Сергій Кравцов (Центр єврейського мистецтва в Єврейському університеті Єрусалиму) щодо архітектури східноєвропейських синагог та Володимир Потульницький (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України) про роль Революції Богдана Хмельницького у працях єврейських істориків XIX — першої половини XX ст.

Робота тематичних секцій

Програма конференції охопила широкий спектр тематичних напрямів, розподілених по 6 секціях:

  1. Євреї Меджибожа на перехресті століть: Дослідники розкрили роль Меджибожа як важливого історико-культурного центру, розглянули постать рабина Йоеля Сіркіса, простір штетла за часів засновника хасидизму, демографічні втрати під час епідемії чуми 1770–1771 рр., єврейське книгодрукування та судові справи імперської доби.
  2. Матеріальна спадщина єврейських громад: Секція була присвячена археологічним даним культових споруд, фотоальбомам пам’яток Галичини, символіці та мотивам у традиційному мистецтві, синагогальним ханукіям, а також унікальним знахідкам керамічного посуду з написами івритом під час археологічних досліджень Меджибожа.
  3. Кам’яна спадщина: дослідження та збереження єврейських кладовищ: Доповідачі аналізували тексти й декор надгробків старого цвинтаря в Меджибожі, трансформацію форм дерев’яних стел, історію поховальних братств та освітній потенціал збереження єврейських цвинтарів.
  4. Влада і єврейська громада. Євреї у міжетнічному просторі: Науковці висвітлили правовий статус, податки й торгівлю євреїв у XVI–XVIII ст., ковельський кагал, заславський «ритуальний процес» 1747 року, судову владу, міжетнічні стосунки та проблеми викупу єврейського ясиря з полону.
  5. Від Бааль Шем Това до хасидських династій: Окрема увага була приділена виникненню хасидизму, постаті Бааль Шем Това, спадщині рабі Нахмана з Брацлава, а також хасидським дворам і династіям Поділля.
  6. Мови й література єврейських громад: Дослідження торкнулися лінгвістичних аспектів давньоєврейських праць, літературного спадку Сари бас Тойвім та особливостей мови їдиш і юдео-слов’янських мовних контактів.

Культурна програма та презентації

Окрім насиченої секційної роботи, учасники конференції мали змогу долучитися до культурно-просвітницьких заходів:

  • Відбулася презентація наукового путівника «Кам’янець єврейський»;
  • Учасники оглянули експозиції та пам’ятки Меджибізького замку під час вечірньої екскурсії, а також ознайомилися з багатою історико-архітектурною спадщиною селища Меджибіж.

Щиро дякуємо всім учасникам, доповідачам, партнерам та слухачам за змістовні доповіді, дискусії та внесок у розвиток вітчизняної та світової юдаїки! До нових зустрічей у Меджибожі!