27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Це наша пам’ять про жертви нацистського терору в Україні у Другій світовій війні – 1,5 мільйонів євреїв і понад 4 мільйони українців та представників інших національностей. Сьогодні ми прагнемо, щоб світ ніколи більше не допустив повторення подібних жахливих сторінок історії, тому не тільки згадуємо жертв людиноненависницької політики, але й засвідчуємо прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.
Не оминула трагедія й тодішній районний центр Меджибіж. Восени 1942 та навесні 1943 рр. за селищем у ярах відбувалися масові розстріли єврейського населення.Загинули більше 3000 жінок, дітей і людей похилого віку, які були в’язнями меджибізького гетто, а євреїв-чоловіків примусово відправляли на земляні роботи.Сьогодніна місці розстрілу людей залиті величезні бетонні плити та стоїть обеліск, встановленийу 1967 році.
З нагоди вшанування всіх невинно закатованих, вбитих євреїв, ромів, українських націоналістів, радянських військовополоненихта інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали ворогами або ж «зайвими», в Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» створено інформаційний колаж «Метелики пам’яті».Відвідувачам запропоновано не лише ознайомитися з історичними фактами про Голокост, а й долучитися до акції, записавши свої думки чи побажанняна паперових метеликах. Саме метелик, який асоціюється з чимось радісним і позитивним, став символом Голокосту після того, коли був знайдений запис хлопчика із варшавського гетто: «…найжахливіше, що в гетто метелики не живуть!». Паперові метелики можна закріпити на дереві-життя.
